День Соборності України

Захід до Дня Соборності України. "Суверенна моя Україна".

9 клас

Класний керівник: Палагута В. В.

Ведучий

Всі ми тут присутні – велика родина, ми діти одного батька, нашого Отця Небесного. Нас в єдину сім’ю об’єднала під своїм блакитним небом ненька-Україна. Як нам легко ступати по рідній землі, набиратися від неї міцного здоров’я і богатирської сили. Ми всі п’ємо джерельну воду України, кожен день земля-мати всіх годує насущним хлібом.

Ведуча

Прекрасна країно

Де хлібами духмяними вкриті поля

І про шлях твій до волі, моя Україно,

Незалежна та славна слов’янська земля!

Звучить Гімн України

Ведучий

Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 р. – День злуки УНР і ЗУНР. Уже практично з першого дня утворення Західноукраїнської Народної Республіки між урядами УНР і ЗУНР проводились переговори про втілення ідеї соборності.

Ведуча

1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір між Радою Державних секретарів ЗУНР та Директорією УНР про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». На засіданні 3 січня 1919 р. УНРада в Станіславі, куди переїхав весь апарат уряду, одностайно прийняла ухвалу про об’єднання ЗУНР та УНР, в якій, зокрема, зазначалося: «Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення українського народу, проголошує торжественно з’єднання ЗУНР і УНР в одну одноцільну суверенну Народну Республіку».

Ведучий

Невдовзі 36 галицьких делегатів виїхали до Києва на урочистий Акт злуки, приурочений до першої річниці проголошення самостійності Наддніпрянської України. Погожого морозного дня 22 січня 1919 р. святково прибраний Софіївський майдан у Києві заповнили десятки тисяч жителів столиці, численні гості, військо. О 12 год. над колонами пролунало «Слава», прозвучав національний гімн. Міністр закордонних справ ЗУНР Л.Цегельський оголосив грамоту – ухвалу УНРади і передав її голові Директорії В. Винниченку. У відповідь член Директорії Ф. Швець зачитав Універсал Уряду УНР, я якому, зокрема, зазначалося: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка…»

Ведуча

Після цього відбувся урочистий молебень. Свято під давніми стінами Софії закінчилося парадом українських військ. З особливим захопленням присутні вітали колони Січових стрільців під командуванням полковника Є. Коновальця. Наступного дня Трудовий Конгрес майже одностайно (проти проголосувало кілька лівих есерів і представників компартії) ухвалив Універсал про Злуку. ЗУНР було перейменовано в Західну область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Державним гербом Соборної України став тризуб.

Ведучий

День 22 січня 1919 р. був одним із найпрекрасніших моментів нашої непростої, нерідко трагічної історії, назавжди залишившись у пам’яті українського народу як свято Соборності України. Але до справжнього об’єднання справа так і не дійшла. Вже через кілька днів після проголошення злуки Директорія під тиском більшовицьких орд змушена була покинути Київ. Тому західним українцям годі було чекати якоїсь реальної допомоги з Наддніпрянщини. Справа боротьби з польськими агресорами цілком лягала на їх плечі. 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України.

Ведуча

Ми дуже любимо свій край

І любим Україну,

Її лани, зелений гай,

В саду рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками,

Там, де співаємо пісні,

Змагається він з ними.

Ведучий

Моя Україна – широкі простори,

Поля і левади, долини і гори,

Молитва і пісня, і слово натхнення.

Наш труд і талант,

Україно, для тебе.

Ведуча

Нехай цвітуть про тебе співи.

Тебе люблю без краю я.

Мій край веселий і щасливий –

Вкраїнська зоряна земля.

Пісня Діти-України

Ведуча

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Ведуча

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиска моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завайована в чесних боях!

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!

Любіть Україну, злотосяйну і вічну,

Любіть Україну, всім серцем любіть.

У день її народження не свічку –

Серця без коливання запаліть.

Ведучий

Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,

Що, як мама, як тато, одна.

Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

Ведуча

Боротьба за незалежність України продовжується і зараз. На Донеччині і Луганщині на превеликий жаль гинуть наші патріоти – добровольці та воїни української армії.

Діана

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не сіндром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз її вояки

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають саме цінне – життя,

України найкращі сини!

Ведуча

Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України – героїв УПА, героїв небесної сотні і героїв АТО за душі загиблих.

(Тіана Роз – Мамо, не плач СЛАВА ГЕРОЯМ/ пісня 2014)

Анжела

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі, -

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Ведучий

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

Прийми Матінко Божа, молитву своїх дітей, бо ми просимо за Україну, за наш народ.

(Учениця із свічкою і перед образом Пречистої Діви читає молитву)

Діво Пресвята,

Матір Матерів,

Пригорни до серця

Всіх своїх синів.

Освіти їх душі

Світлом золотим,

Виповни любов’ю

Неспокійний дім,

Научи, як землю

Вберегти від зла,

Розумом, діянням

І крилом тепла,

Зоря-зоряниця,

Сонце доброти

Землю України

Щастям освіти.

Ведуча

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна – єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас

«Молюсь, - казав він, - щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі».

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін звиль послухати Дніпра!

Ведучий

Слава нашій Україні, невмируща слава.

Стійте струнко, в цю хвилину лине Гімн держави.

Звучить Гімн України

Захід, присвячений Дню Соборності України вважається закритим.