Герої не вмирають

«ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ»

(урок мужності)

9-А клас, класний керівник Палагута В. В.

Мета: закласти фундамент національної ідентичності в підростаючої особистості, поглибити знання учнів про історію, природні ресурси, культурну спадщину України; формувати почуття гордості за українських військових і добровольців, культуру взаємовідносин між людьми, повагу до традицій і звичаїв українського народу; виховувати любов до України, самовідданість і патріотизм її захисників, активну громадянську позицію українців, особисту відповідальність за долю держави; сприяти розвитку пізнавального інтересу.

 Обладнання та оформлення: Державний Прапор України; елементами народної символіки; проектор, комп’ютер; записи музики, мультимедійна презентація.

Хід заходу

 І. Організаційний етап

 Учні розташовуються в  залі. Лунає пісня І. Федишин «Прошу в неба»

II. Основна частина

 Учитель: Доброго дня! Сьогодні  в нашій  школі не звичний урок, а урок мужності, на який ми запросили нашого випускника, батька учениці 9 класу, учасника антитерористичної операції -  Закорка Костянтина Івановича.

Нещодавно всі ми святкували День гідності. Євромайдан поклав початок національній ідентифікації громадян нашої держави: населення, яке проживає на території сучасної України, почало утворювати українську націю. На жаль, такі історичні події не відбуваються без утрат найкращих серед громадян, справжніх патріотів. Небесна сотня – це представники усіх регіонів України, різних за своєю національністю, віком, освітою, сімейним станом, які поклали своє життя за майбутнє нашої держави. Події революції гідності не оминули і наші серця. В душі дітей вони обізвалися такими словами:

Моя Батьківщина

І плаче Україна, що вона тепер руїна

І плаче матінка земля, що почалась війна

І плаче ветеран, що не для того життя віддав

Щоб потім хтось його честь продав.

Розруйнують геть країну…

Розсіється вона між полями,

Між рідними горами та річками

І мало хто згадає…

Про неї гарну та єдину!

Гарна,молода країна,

А вже впала на коліна

Хочемо ми, щоб вона жила,цвіла

І називалась  Україна!

Тож піднімемо її раз і навіки

Та відкриємо людям віки

Що живемо ми в одній країні

Яка зветься Україна!!!

 Презентація «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ»

 Учитель: Одна Батьківщина, і двох не буває, 
          Місця, де родилися, завжди святі. 
          Хто рідну оселю свою забуває, 
          Той долі не знайде в житті.

Україна – одна з найбільших європейських держав. ЇЇ площа дорівнює 604 тис. кв. км. На її території нині проживає понад 110 національностей. Чисельність населення України становить 43 мільйона чоловік.

Україна — це держава, яка багато чого зазнала на своєму віку: татаро - монгольську неволю, панування польської шляхти, царський режим та кріпацтво, німецько-фашистську агресію та сталінські репресії. Але упродовж усього періоду існування України народ боровся за волю, за незалежність. Територіальна цілісність України, скріплена кров'ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети — побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Відродження Вітчизни — це єдність наших душ, воскресіння духовності, культури, мови.

Вкрадена мрія про європейське життя 21 листопада 2013 року. Розгін  студентів на Євромайдані. Революція гідності. Небесна сотня, молоді люди, які поклали власне життя за демократичні зміни в нашій рідній Україні. Втеча екс – президента Януковича. Анексія Криму російським агресором Путіним.  Розв’язання воєнних дій на Донбасі терористами,  сепаратистами та російськими найманцями – це той шлях , якій проходить український народ за своє вільне майбутнє. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули  вороги і багато українців на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та проросійським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави .

Болить зранена душа нашої держави - України. Болять рани наших мужніх воїнів-захисників, котрі захищають єдність нашої країни. Болять серця матерів, наші серця і душі, переживаючи за них – солдатів, які зупиняють терор і сепаратизм. А «Небесна сотня» продовжує поповнюватися іменами загиблих на Донбасі…

7 жителів Близнюківщини загинули під час проведення АТО: Топчій Микола Миколайович, Сінельник Федір Станіславович, Приходько Дмитро Вікторович, Гафіч Володимир Петрович, Пиво Віктор Гнатович, Безбатько Віталій Олександрович, Чепеленко Олег Олександрович.

Прошу вшанувати пам'ять всіх загиблих під час  антитерористичної операції хвилиною мовчання.

( Хвилина мовчання. Звучить метроном)

 Учитель. Розкрадена, обезкровлена держава не завжди може в достатній мірі допомогти нашій армії та захистити життя військовослужбовців
В ці важки для країни часи  українці розгорнули кампанію зі збору коштів на підтримку Збройних сил. Наше селище теж підтримує вояків. Ми -єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою. Будьмо ж гідними великої слави героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: Українська нація народилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крові на чорну українську землю.

      Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні. І тому мені б хотілося надати слово нашому гостю -  учаснику антитерористичної операції -  Закорку Костянтину Івавновичу.

(Виступ гостя)

Дякую, тобі солдате, за життя…

За мирне небо в нас над головою.

Ховаєшся від куль ти в укриття…

Воюєш із московською ордою.

Воюєш, ти, за нас… Борониш Україну!

Від напасти московської, від зла…

Покинув матір, сина та дружину…

І нищить ворогів пішов, до тла…

Над головою люті кулі свищуть,

Десь недалеко артилерія бомбить…

Хтось живий, а хтось не дише…

Важка для України нині мить…

Та ти не побоявся… ти пішов у бій…

Щоб мирне небо в нас було над головою!

Війна іде… ти переможеш в ній!

За тебе помолюся Богу!

(Звучить пісня А. Приходько «Герої не вмирають»)

Учитель. Неоголошена війна. Це не тільки бойова операція для учасників АТО, це страшні будні для мільйонів українських сімей,які залишилися без господарів, без чоловіків, без батьків, без синів. Вони пішли боронити нашу незалежність, а вдома день і ніч мами молять Бога, щоб їхні діти залишилися живими. Але  не всі повернуться додому.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Що слово бабуню вже не буде твоїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив. I любив Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

 Учитель. Всі ми віримо, що скоро ми переможемо, бо правда на нашому боці і на нашу благословенну землю прийде мир.

 Коли закінчиться війна

розжарена від бомб земля – воскресне.

Ти знімеш з себе автомат, герою,бронежилет і …

І не секрет для всіх тепер ти – великий воїн і солдат…

 Все знову буде добре, брат,

 не буде більше рвати «Град» над головою

 і тільки хлопці,  що у ряд…

 від куль, снарядів і гранат…

 ніколи не прийдуть назад…

 Живи, живи,  герой й солдат,

 за всіх, хто не прийшов назад

 з святих і вічних…

 І та земля, що прийняла

 до себе хлопців – тепер також

 свята, свята – на всі століття і віка…

 Все знову буде добре, брат,

 не буде більше рвати «Град»  над головою

 і тільки хлопці,  що у ряд …

 від куль, снарядів і гранат…

 ніколи не прийдуть назад…

 А ти живи, живи, герой і брат,

 великий воїн і солдат –

 за всіх, хто не прийшов назад

 з війни, з безодні  живи, живи –

 на цій землі – святій і рідній Україні…

Учитель. Звичайно ж, у кожному домі, у кожній сім’ї  ми будемо молитися, за кожного нашого воїна. Нехай українські солдати повертаються додому живими та неушкодженими, нехай Бог помагає нашим хлопцям здолати усіх ворогів нашої української землі!

(Звучить пісня Т. Кароль «Україна – це ти»)

IIІ. Заключна частина

 Учитель: Наш урок підходить до закінчення. Дозвольте мені від імені всіх присутніх подякувати нашому гостю за те, що він знайшов час відвідати наш заклад, за те, що він, як і тисячі воїнів робить все , щоб у наших домівках був мир. На згадку про сьогоднішню зустріч прийміть від нас сувеніри, зроблені руками наших учнів, листи та вірші для ваших побратимів. Земний вам уклін!