Ознаки органічних і неорганічних речовин

Тема: Спільні і відмінні ознаки органічних і неорганічних речовин.

Мета: познайомитись з предметом вивчення органічної хімії, розмаїттям органічних сполук; розглянути подібні і відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук; розкрити особливості органічних сполук порівняно з неорганічними; ознайомити учнів з короткою історією розвитку органічної хімії.

Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, зразки органічних речовин (цукор, крохмаль, вата, оцет, пластмаси, синтетичні волокна; каучук, олія, маргарин, папір, мило, вино,  косметика, аспірин, мед, нафта.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Аналіз контрольної роботи з теми з теми «Хімічні реакції»

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Нас оточує безліч різноманітних речовин. Властивості, будова, походження цих речовин дуже різні. Спочатку всі відомі речовини хіміки поділили на три групи: мінеральні, рослинні і тваринні. Вивчаючи ці речовини швецький хімік Берцеліус прийшов до висновку, що між рослинними і тваринними речовинами немає суттєвих відмінностей. Він запропонував назвати їх «органічними» , оскільки містяться в організмах. Так виникла «Органічна хімія».

Що таке органічна хімія і що вона вивчає? Які речовини відносяться до органічних, як вони побудовані, які їх властивості і яке їх застосування – саме це ми дізнаємося вивчаючи органічну хімію.

Мета уроку:

• розглянути історію розвитку органічної хімії;
• з’ясувати, що вивчає органічна хімія;
• порівняти органічні і неорганічні речовини;
• з’ясувати причини багатоманітності органічних  сполук.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Історія розвитку органічної хімії.

Назва «органічна хімія» походить з припущення що органічні сполуки можуть бути синтезовані тільки в живих організмах

Термін “органічна хімія” вперше запровадив в 1806 році шведський хімік Берцеліус. Вважалось, що всі органічні речовини можуть бути синтезовані тільки в живих організмах. Думали, що вони утворюються тільки під дією особливої “життєвої сили”, яка існує лише в живій природі: в організмі тварин і в рослинах.

 Спростували ці уявлення такі події:

Німецький дослідник Фрідріх Велер  (1828 р) вперше синтезував сечовину.

Німецький хімік Кольбе (1845 р) синтезував оцтову кислоту.

Француз Бертло (1851 р)  синтезував бензол, фенол, нафталін, тваринний  жир.

Росіянин Олександр Михайлович Бутлеров (1961) синтезував цукристу речовину.

Ці синтези стали початком  бурхливого розвитку органічної хімії.

Предмет органічної хімії.

Кекуле (1851 р) визначив органічну хімія, як хімію сполук Карбону.

Органічна хімія – це хімія сполук Карбону.

Хоча є й неорганічні сполуки Карбону: СО, СО₂, СаСО₃, Н₂СО₃ та інші.

Порівняння органічних і неорганічних речовин.

Робота з підручником с. 121  Н.М. Буринська 9 кл.

 Поділ речовин на дві групи є умовним:

Знайдіть чому? на с. 124  Н.М. Буринська 9 кл.

• реакції відбуваються за тими самими законами;
• серед органічних речовин є речовини розчинні у воді, електроліти;
• серед органічних речовин є термостійкі речовини (наприклад тефлон)
• органічні й неорганічні речовини можуть взаємно перетворюватися.

Причини багатоманітності органічних сполук.

1. Атоми Карбону утворюють зв’язки між собою, з’єднуючись в ланцюги, кільця.

Між  атомами Карбону утворюються різні типи зв’язків:

одинарні   С – С;

подвійні  С =С ;

потрійні  С ≡ С.

3. До складу органічних речовин входять різноманітні функціональні групи:

гідроксогрупа  - ОН;

альдегідна група  - СНО

карбоксильна група  - СООН

аміногрупа   -NH₂

нітрогрупа   - NО₂

4. Існують ізомери – речовини, які мають однаковий якісний і кількісний склад, але різну будову і тому різні властивості.

СН₃ – СН₂ – СН₂ – СН₃                СН₃ – СН – СН₃

                                                                   |

        СН₃

5. Існують гомологи – речовини, що мають подібну будову, властивості, але відрізняються за складом на одну або кілька груп –СН₂.

СН₃ – СН₂  – СН₃                         СН₃ – СН₂ – СН₂ – СН₃

6. Карбон може утворювати міцні зв’язки майже з будь-яким іншим хімічним елементом

IV Узагальнення й систематизація знань.

Обговорення результатів уроку - дебати.

   1) У чому полягає умовність терміна « органічна хімія» ?

   2) Подумайте, у деяких підручниках з хімії відомості про органічні речовини входять     до розділу про елементи ІV групи ПС. Наскільки правомірне це розташування  матеріалу? Обґрунтуйте «за» і «проти».

   3) Як визначити належність речовини до органічних сполук?

   4) Сформулюйте тезу, яка ілюструє подана схема. Наведіть факти, що доводять цю тезу.

 Теза: чіткої межі між органічними та неорганічними речовинами не існує.

  Аргументи:

1.      Із органічних речовин утворюються неорганічні і навпаки.

2.      Є речовини, що за наявністю «С» мають належать до органічних,а за властивостями – до неорганічних.

Домашнє завдання:

§ 19, Впр 1-7 с. 125 (усно)

Творче завдання: Обґрунтуйте «за» і «проти» розвитку сучасного органічного синтезу з погляду зростання потреб людства й законів екології.