Досвід

Відділ освіти, молоді та спорту Близнюківської районної державної адміністрації

Близнюківська ЗОШ І-ІІІст.

Близнюківської районної ради

Харківської області

Розвиток навчальних компетентностей на уроках хімії шляхом впровадження інтерактивних технологій в умовах реалізації Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Близнюки

2016

Вступ

Запорука успішного впровадження

Державного стандарту базової

 і повної загальної середньої освіти –

професіоналізм педагога

Реформування системи освіти в Україні набуло сьогодні глобального характеру. З 1 вересня 2013 року впроваджується новий Державний стандарт у частині базової загальної середньої освіти. Державні стандарти базової та повної загальної середньої освіти орієнтують процес освіти на виховання національно свідомої, вільної, демократичної, життєво й соціально компетентної особистості. У законі України «Про загальну середню освіту» говориться: «Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні».

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти…У чому ж полягає його новизна порівняно із попереднім Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти 2004 року? Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти.

Основною особливістю нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. Причому, якщо в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти 2004 року було подано лише перелік деяких компетентностей, то в новому стандарті 2011 року дається більш ґрунтовний перелік і визначення основних понять компетентнісно орієнтованого підходу, який визначається одним із основних підходів до навчання, разом із діяльнісним та особистісно-орієнтованим.

Складність цього періоду не тільки в тому, що запроваджується новий стандарт, оновлені програми, підручники, а й в тому, що з 2013 року до 2019 року будемо працювати за двома стандартами (чинним та новим Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти), так як запровадження здійснюватиметься поступово, розпочинаючи з 5 класу. Новий Державний стандарт включає 7 освітніх галузей. Предмет хімія відноситься до освітньої галузі «Природознавство» метою якої є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей. Компонентами освітньої галузі є загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний і екологічний.

Модернізація загальної середньої освіти відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», концепції загальної середньої освіти, нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизацію, методологічну переорієнтацію процесу навчання та розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.

Відповідно до цього змінюються і підходи до вибору форм і методів навчання, його оцінювання. Мета сучасної освіти – навчити учня бачити проблеми різного характеру і спрямування, розв’язувати їх, використовуючи знання.

Перед сучасною освітою постає завдання – виховання компетентної особистосі, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями та є професіоналом, а й уміє адекватно діяти у відповідних ситуаціях застосовуючи знання і беручи відповідальність за свою діяльність. Відповідно у програмі з хімії зазначено, що мета навчання хімії полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина суспільства. Отже, вивчаючи хімію, учень має пересвідчитися в тому, що в довкіллі, у цехах багатьох підприємств,різних сферах повсякденного життя постійно відбуваються хімічні процеси, які важливо передбачати і пристосовувати для своїх потреб, якими треба вміло керувати.

І. Особливості інтерактивного навчання

Хімія – це наука, що не лише є основою науково – технічного прогресу, але й сприяє розвитку особистості й підвищенню культури людини. Тому вивчення хімії в школі має велике значення не лише для наукового сприйняття світу, але й, у першу чергу для розвитку творчих здібностей учнів, уміння мислити й використовувати свої знання на практиці. Тому актуальним для сучасної хімічної освіти є компетентнісно орієнтований підхід, який дозволяє тісно пов’язати процес формування хімічних знань з оточуючою дійсністю, предметами та явищами навколишнього світу, включити сформовані хімічні знання у власну практичну перетворювальну діяльність, оскільки без цього людина не має шансів адаптуватися до динамічних змін у середовищі і суспільстві.

Педагогічно – керований процес формування компетентної учнівської молоді вимагає застосування науково обґрунтованих і практично ввірених методів роботи. Одним із них є інтерактивне навчання.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно сприяє ефективному і цілеспрямованому формуванню та розвитку в учнів ключових компетентностей

Компетентнісний підхід до навчання і виховання учнів в процесі вивчення хімії – це органічне поєднання різноманітних за змістом та дидактичними можливостями форм навчальної діяльності учнів, спрямованих на формування та розвиток ключових та предметних компетентностей. Результатом освітнього процесу організованого на засадах компетентнісного підходу, є набуття учнями системи компетентностей, які не протиставляються знанням, умінням, навичкам, а інтегрують ці складові навченості школяра у спроможність застосування знань і способів діяльності.

Компетентність – складова якість особистості, що основана на знаннях, уміннях, досвіді їх використання в практичній діяльності, здібностях і цінностях, які набуті учнем завдяки навчанню. Компетентність є кінцевим результатом навчання, мета якого полягає у формуванні і розвитку особистості учня, розкритті його здібностей і талантів.

Інноваційним у Державному стандарті є визначення необхідних для успішного навчання й соціалізації учнів ключових компетентностей. Ключова компетентність характеризується як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв’язуючи відповідні проблеми. До ключових компетентностей належить: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математичної і базової компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язберігаюча компетентності.

Формування компетентностей особистості відбувається за таким алгоритмом: знання     здібності     уміння    досвід    компетентність.

Орієнтація хімічної освіти на компетентнісний підхід вимагає певної трансформації навчального процесу, яка б дозволила реалізувати життєтворчу спрямованість освіти, особистісно та діяльнісну направленість навчання, опору на попередній досвід діяльності, використання соціального досвіду, спрямування на результат. Цим вимогам відповідає інтерактивне навчання, яке і було покладене в основу власної педагогічної системи з впровадження компетентнісного підходу, бо інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, розвиває низку ключових компетентностей.

З метою стимуляції пізнавального ставлення до навчання, розвитку творчого, продуктивного мислення, самостійності, вміння спілкуватися один з одним я використовую активні форми й методи навчання. Досвід роботи свідчить про те, що найбільш ефективним за результатами є інтерактивне навчання.

При інтерактивному навчанні навчальний процес здійснюється за постійної активності участі всіх учнів. Інтерактивне навчання виключає домінування як одного учня над іншим, так і однієї думки над іншими. Під час спілкування учні навчаються бути демократичними, вмінню спілкуватися один з одним, критично мислити, приймати помірковані рішення. Учень має право на помилки й на власну думку, яка може відрізнятися від думки інших учнів і вчителя, може відкрито демонструвати свої знання та здібності.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

«Те, що я чую, я забуваю.

  Те, що я бачу, я пам’ятаю.

  Те, що я роблю, я розумію».

         Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

«Те, що я чую, я забуваю.

  Те, що я бачу, я трохи пам’ятаю.

  Те, що я чую, бачу й обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок.

  Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

         Коли учень чує, бачить й обговорює, він починає розуміти, а коли на уроках хімії він виконує тренувальні завдання, розв’язує задачі, проводить лабораторні досліди, він одержує не лише знання, але й уміння, а якщо ще й передає свої знання іншим, то стає майстром. І всього цього можна досягти за допомогою інтерактивного навчання, тому що інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якої є неможливою неучасть кожного учня, тому що кожен учень має конкретне завдання й від його дій залежить якість виконання визначеного перед групою чи всім класом завдання. 

ІІ. Інтерактивні технології

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою необхідність, зможе розкрити свої здібності, й продемонструвати знання з предмета, відчути впевненість у собі. Це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Слово «інтерактивний» у перекладі з англійської мови означає («inter» - взаємний і «act» - діяти) заснований на взаємодії.

Я схиляюся до визначення О.Пометун та Л. Пироженко: сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці).

Мета інтерактивного навчання – створення комфортних умов навчання при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Щоб досягнути цієї мети, готуючись до уроку, учителю потрібно планувати використання різноманітних форм і методів навчальної діяльності учнів:

• створення атмосфери зацікавленості кожного учня і роботі всього класу;
• стимулювання учнів до висловлювань;
• використання різних способів виконання завдань;
• моделювання різних цікавих ситуацій та проблем;
• створення педагогічних ситуацій спілкування, обміну думками, які дозволяють кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, винахідливість у способах роботи;
• створення ситуацій взаємного навчання;
• застосування дидактичних ігор, інтерактивного спілкування;
• стимулювання самостійної діяльності учнів;
• передбачення роботи учнів з підручником, додатковою літературою, виконання дослідів, ведення спостережень;
• створення ситуацій для застосування учнями здобутих знань у їх життєдіяльності.

Усі вищевказані форми роботи, звичайно можна віднести до інтерактивних методів навчання, які допомагають зробити учня активним учасником навчального процесу, щоб його робота мала результат.

Слід відзначити, що інтерактивне навчання дозволяє розв’язати відразу широкий спектр завдань. Головне – розвиває комунікативні уміння і навички, що дуже важливо для учнів, сприяє встановленню емоційних, постійних контактів між учасниками процесу, частково реалізовує виховні питання, бо вчить працювати в команді, дослухатись до думки кожного.

І ще – використання інтерактиву знімає нервову напругу, дає змогу змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.

Інтерактивні методи навчання забезпечують достатні і усвідомлені знання з хімії, розвивають мовлення з хімічної точки зору, культуру діалогічного спілкування, активізують пізнавальну діяльність учнів, викликають почуття впевненості в собі.

Інтерактивні технології сприяють особистісно-зорієнтованому, диференційованому та інтегрованому навчанню, що є теж немаловажними напрямками при викладанні хімії.

Одним з найбільш цікавих та досить вагомих методів інтерактивного навчання є: ігрові технології навчання.

  Технології ігрового навчання – це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації).

Гра займає значну частину життя дитини, і щоб пізнати і зрозуміти її, необхідно спостерігати за її іграми. Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання. Гра зацікавлює учня та привчає його мислити, виділяти головне, узагальнювати; розвиває його пам’ять, здібності. За допомогою гри учень стає активним учасником уроку.

Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:

• добре відома, звичайна й улюблена форма діяльності для учнів будь-якого віку;
• ефективний засіб активізації;
• мотиваційна за своєю діяльністю;
• дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;
• багатофункціональна;
• різна за аспектами форма роботи;
• має чітко поставлену мету та кінцевий результат.

Сучасна педагогіка вбачає цінності гри як педагогічного методу у комплексі з іншими методами. Але практика застосування ігрових технологій показує, що крім позитивних результатів дана технологія містить і ряд негативних аспектів. Тому я досить часто використовую на різних етапах урока не ігри, а ігрові ситуації, які дозволяють підвищити інтерес учнів до предмету; зробити уроки різноманітними, більш цікавими; вносить різноманітність в навчально-виховний процес та підвищує активність, навіть пасивних учнів на уроках.

Усі форми роботи, які використовуються під час уроків, та раціональне їх застосування допомагають підвищити ефектність уроку, а отже розв’язати основну проблему – зацікавити школярів предметом, сформувати активну життєву позицію, розвивати творчі здібності, створювати ситуації, які сприяють досконаленню їх особистостей.

Впровадження різноманітних форм навчання спонукає самого вчителя до активізації його творчих здібностей, подолання формалізму у роботі. Дидактичні ігри спрямовані на розвиток творчих здібностей, фантазії та пам’яті учнів, розширення кругозору, набуття нових знань та вмінь. У грі дитина розкривається, зникають скованість та невпевненість у своїх силах, а при досягненні певного успіху з’являється бажання грати знову та знову. Основна задача ігор складається з підвищення ефективності навчання за рахунок підвищення інтересу до уроку та надання йому емоційного забарвлення. Хімічні ігри повнофункціональні. Вони дуже гармонійно поєднують фактичний та теоретичний матеріал, звичайне сприйняття інформації та логічний засіб сприйняття – словом примушують активно функціонувати різні рівні пізнавальної діяльності учнів. Старання вчителя націлене на те, щоб гра не була епізодом а проходила крізь усе життя дитини. Бо гра – це творчість, гра – це праця, а праця – шлях дітей до пізнання світу.

У своїй роботі для досягнення мети я використовую різноманітні дидактичні ігри. Дидактичні ігри використовую переважно на уроках узагальнення знань, їх закріплення чи вироблення практичних умінь і навичок (Додаток 1,2).

Також у своїй практиці я використовую такі інтерактивні вправи як: «мікрофон», «незакінчене речення», «дерево рішень», «коло ідей», «ажурна пилка», «дискусія», «прес», «ялинка асоціацій», «метод проектів», робота в парах, робота в малих групах тощо (Додаток 3).

Систематично на різних етапах уроку інтерактивне навчання супроводжую використанням інформаційно – комунікативних технологій, які посилюють вплив на розвиток інформаційної компетентності.

Комп’ютер доцільно використовувати на всіх етапах процесу навчання хімії:

• актуалізація знань (тести, ігри);
• під час вивчення нового матеріалу;
• закріплення;
• повторення (схеми, таблиці);
• контролю знань, умінь, навичок (тестові, творчі завдання)

Хімічні науки часто оперують уявними поняттями (атом, молекула, хімічна реакція та інше), які важко учням уявити та сприймати. Більшість хімічних процесів і об’єктів не може бути показана наочно або шляхом демонстрації певних моделей, тому доцільно тут використовувати комп’ютер.         Хімія – наука експериментальна, але при сучасному забезпеченні кабінету не всі досліди можливо виконати на практиці. Ось тут на допомогу можуть прийти програми з віртуальними дослідами. Їх використання дозволяє:

         - демонструвати досліди, виконання яких має обмеження в часі або небезпечні для здоров’я;

         - демонструвати відео досліди, якщо відсутні хімічні реактиви; кілька раз повторювати найважливіші моменти;

•  вивчати будову та принцип дії приладів та пристроїв, які відсутні в кабінеті;
• використовувати зорові образи (моделі, малюнки, схеми).

Будь-який урок повинен проходити у швидкому темпі, тому що потрібно опрацювати великий обсяг навчального матеріалу. Як тут можна обійтися без електронного помічника, який при вмілому використанні може взяти на себе значну частину роботи? Використовуючи комп’ютер, я створюю свої презентації, таблиці, використовую фрагменти готових уроків, комп’ютерні тести, тощо.

Як спрощений варіант проектної діяльності можна використовувати презентації як власні так і учнівські. Для того щоб покращити знання з хімії учням на домашнє завдання, досить часто даю виконати презентації. Вони вимагають вміння використовувати електронні носії інформації, шукати та обробляти матеріал, виділяти головне, оформляти у вигляді схем, таблиць, створювати презентації (Додаток 4). У процесі цієї роботи учні краще запам’ятовують матеріал та поглиблюють його вивчення більш широкомасштабно.

Комп’ютер на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистості зацікавленості учнів різної вікової категорії, за допомогою інформації, виведеної на екран.

Також підвищую зацікавленість учнів та ефективність використання комп’ютера піл час підготовки до різних інтерактивних вправ.

Професіоналізація педагога і входження його в інноваційний режим роботи не можливі без творчого самовизначення, в якому провідну роль відіграє його налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток, без чого неможливе забезпечення нової якості освіти.

Усі використані мною технології направлені на пізнавальну і творчу діяльність учні, вирішують головну задачу – формування людини з новим рівнем свідомості.

В.О.Сухомлинський наголошував: «Учитель готується до найкращого уроку все своє життя», а професіоналізм учителя у школі складають: базові знання з предмету, володіння сучасними методиками, організаційні здібності, виховання поваги до свого предмета, прагнення до самовдосконалення, здатність бачити в учневі особистість. Стрижнем майстерності вчителя є його компетентність, яка не дозволяє йому працювати нижче відповідних стандартів та передбачає успішну здатність приводити у відповідність свою роботу з новими вимогами життя і суспільства.  

Висновки

         Отже, головним завданням сучасної системи освіти є створення умов для якісного навчання, а впровадження компетентнісного підходу – одна з найважливіших умов поліпшення якості освіти.

         Завдання сучасної школи – виховання компетентної особистості, яка уміє адекватно діяти у складних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи на себе відповідальність за свою діяльність.

         Ігрові моменти на уроках хімії підвищують мотивацію навчання, дозволяють у цікавій формі розширювати світогляд і розвивати інтелект учнів. Цікава хімія активізує діяльність учнів, робить сприйняття навчальної інформації більш активним, емоційним, творчим. Уведення у навчально-виховний процес нових, ігрових моментів оживляє й емоційно забарвлює діяльність не тільки учнів, але й учителя. Підготовка, організація та проведення таких моментів згуртовує дітей, навчає діяти спільно й водночас допомагає використати набуті знання і виявити винахідливість, змагаючись один з одним. Учні отримують важливий життєвий досвід, що навчає вірити у власні сили й робити висновки на майбутнє.

         Використовуючи на своїх уроках різні інноваційні методи навчання, можу сказати, що учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

         Інтерактивні методи дають змогу ефективно взаємодіяти учителеві з учнями: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку,набуває особистісних компетентностей.

         Інноваційне навчання розвиває в учнів комунікативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження.

         Навчальні заняття для мене та моїх учнів – це постійний пошук логічного закінчення та хорошої результативності уроку, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання разом досягнути бажаний результат.

        Література

1. Бобкова О. Активні форми навчання // Біологія і хімія.- 2002 .- № 21 (201).- с. – 35
2. Богданова Л.Є. Інтерактивні технології навчання на уроках хімії . – Х. :Вид. група «Основа», 2004.- 144 с.
3. Базелюк І.І., Величко Л.П. Довідкові матеріали з хімії .- К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 1998 .- с. 174 – 175.
4. Гладюк М.М. Дидактичний матеріал з хімії.- Тернопіль : Підручники і посібники, 1999.- 80 с.
5. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392
6. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник/ І.М. Дичківська. – Київ: Академ.видав., 2004.- 260с.
7. Колісник І. Оксиди // Все для вчителя.- 2005 .- № 19-20.- с. 46-47
8. Маневська А. Хімічні ігри // Біологія і хімія. – 2002. - № 11 (191). – с. 5
9. Пометун О. , Сучасний урок : Інтерактивні технології навчання. – К. : А. С. К.; 2004. – 192 с.
10. Роберт И. Сучасні інформаційні технології в утворенні: дидактичні проблеми; перспективи використання. – М: Школ-Пресс,1994.-205с.
11. Сиротенко Г.О. Сучасний урок : інтерактивні технології навчання. – Харків : Основа. – 2003. – 80 с.