Проєкт національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання школярів: цілі та завдання.

Патріотичне виховання – головний засіб зміцнення єдності і цілісності України. Патріотизм в цих умовах не роз’єднує і не відокремлює нації, а зближує їх. Розвинута патріотична свідомість передбачає розуміння всіх народів, що живуть на території країни, як єдиної родини, кожен член якої унікальний по-своєму. Для досягнення мети з національно-патріотичного виховання школа вирішує такі завдання:

• Забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні, для виховання патріотизму, як духовної складової особистості громадянина
• Визнання духовної єдності населення всіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього
• Виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь
• Формування мовної культури, опанування та використання української мови як духовного коду нації
• Відновлення і вшанування національної пам’яті; розвиток у підлітків поваги, милосердя і співчуття до ветеранів війни і праці, сімей загиблих захисників Вітчизни, літніх людей
• Формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби
• Усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю
• Формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій
• Сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу
• Формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, етнічної та національної свідомості,любові до українського народу, його історії, Української держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини
• Утвердження у свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності
• Відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадянської сили військово-патріотичного виховання молоді
• Консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно- патріотичного виховання
• Підтримання кращих рис української нації – прагнення свободи, любові до природи та мистецтва
• Сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості
• Створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації під час висвітлення подій та явищ суспільного життя
• Забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків та родини, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами
• Сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді
• Створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави
• Виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності
• Реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання

Таким чином, вирішення цих завдань та комплексне програмування виховних цілей навчальних занять та позакласних заходів допоможе педагогам сформувати в молоді патріотичну свідомість, виховати громадянина-патріота.

Напрями національно-патріотичного виховання

загальноосвітніх навчальних закладів

Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізацію навчально-виховного процесу. Патріотичне виховання молоді здійснюються за такими чотирма напрямами:

1. Державний напрям, що базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання.

Це формування національної свідомості і відповідальності за долю України; виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті.

2. Соціальний напрям ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні та орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей й інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу, культивування кращих рис української ментальності (працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою); виховання дбайливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, традицій.

Соціальний напрям охоплює такі під категорії:

• Інтелектуально-духовне виховання: розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення; виховання потреби самостійно здобувати знання та готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності; реалізація особистісного життєвого вибору та побудова професійної кар’єри на основі здібностей, знань, умінь і навичок; виховання здатності формувати та відстоювати власну позицію;
• Моральне виховання: формування почуття власної гідності, честі, свободи, працелюбності, самодисципліни; засвоєння моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань; становлення етики міжетнічних відносин та культури міжнаціональних стосунків; формування особистісного світогляду як проекції узагальненого світосприймання;
• Трудове виховання: формування особистості, яка свідомо та творчо ставиться до праці в умовах ринкової економіки; формування почуття господаря та господарської відповідальності; розвиток умінь самостійно та ефективно працювати. Трудове виховання ефективно впливає на становлення й розвиток волі, здатності цілеспрямовано переборювати труднощі, що виникають на життєвому шляху людини. Основний вид праці учнів – навчання. Належно організований навчальний процес спонукає школярів до цілеспрямованого набуття знань і досвіду, сумлінного виконання своїх обов’язків;
• Естетичне виховання: розвиток естетичних потреб і почуттів, художніх здібностей і творчої діяльності;  формування в молоді естетичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на українських народних традиціях та кращих надбаннях світової культури; вироблення умінь примножувати культурно-мистецькі надбання народу, відчувати й відтворювати прекрасне в повсякденному житті. Естетичне виховання покликане забезпечувати становлення і розвиток відчуття, розуміння і потреби у красі, усвідомлення необхідності жити і творити за її законами, з позиції естетичних правил оцінювати явища і процеси навколишньої дійсності. Найважливішими завданнями цього напряму виховання є вироблення зрілих естетичних смаків, вміння відрізняти справді естетичні цінності від хибних, надуманих. Також необхідно навчити юнаків і дівчат працювати і спілкуватися з іншими людьми, діставати естетичне задоволення від результатів діяльності. Формування естетичної культури відбувається як упродовж навчання, так і в позаурочний час. Теоретичним підґрунтям естетичного виховання є дисципліни соціогуманітарного спрямування, передусім історія, екологічне виховання;
• Військове виховання (передбачає вивчення військової історії України, підвищення фізичної загартованості молоді в інтересах підготовки до захисту Вітчизни);
• Фізичне виховання та утвердження здорового способу життя – це виховання відповідального ставлення до власного здоров’я, здорового способу життя; це розвиток і зміцнення здоров’я учнів, їхніх фізичних задатків та здібностей, вироблення вмінь самостійно використовувати форми і методи фізичної культури в процесі власної життєдіяльності. Фізичне виховання здійснюють на заняттях із фізичної культури, через участь у роботі спортивних секцій, клубів, під час спортивних змагань, туристичних походів.

3. Психолого-педагогічний напрям ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;
4. Правовий напрям передбачає формування глибоких правових знань та високої правової культури. Це прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина; виховання поваги до Конституції, Законів України, шанобливого ставлення до державних символів; виховання громадянського обов’язку перед Батьківщиною, суспільством; залучення до участі в доброчинних акціях і розвитку волонтерського руху. Правове виховання – це формування соціально зрілої, відповідальної поведінки школярів на основі знань, норм і принципів чинного законодавства України, поваги до прав і свобод інших людей. Правова культура особистості невід’ємна від активної протидії особам, організаціям і установам, що порушують закони, зазіхають на територіальну цілісність і незалежність України, завдають збитків державі та її громадянам. Правову освіту забезпечують викладанням правових дисциплін, пропагуванням чинного законодавства.

Працюючи над цими напрямами, школярів ознайомлюють з культурними цінностями родини і народу, пояснюють зв’язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння сенсу життя. Діти поступово утверджуватимуться в думці, що кожен народ, зокрема й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів’я, приказки, ігри, загадки), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово матимуть цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їхніх представників. При цьому учитель має не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей.

Проєкт національно-патріотичного виховання

«Виховуємо громадянина України»

на 2021/2022 навчальний рік

Учасники проекту: класний керівник 8-А класу Палагута В. В.,

учні 8-А класу КЗ "Близнюківський ліцей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області" та їх батьки

Мета проекту:

·         розвиток національної свідомості школярів,  залучення учнів до національних культурних цінностей, поглиблення інтересу учнів до історії рідного краю, традицій українського народу;

·         формування особистості учня-патріота України, який усвідомлює свою приналежність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя;

·         забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку;

·         виховання почуття гордості, глибокої поваги до символів держави – Герба, Прапора, Гімну України; історичних пам’яток, святинь, національної символіки, оберегів;

·         підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби.

 Завдання національно-патріотичного виховання:

– розвиток у суспільстві високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності, становлення громадянського суспільства, що складатиметься з громадян, які володіють високою свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності з забезпечення сталого розвитку;- утвердження у суспільстві поваги до культурного та історичного минулого України;

- створення і забезпечення реалізації можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем, як загальнодержавного так і місцевого значення;

- виховання молодих громадян у дусі поваги до Конституції країни, законності, норм суспільного та колективного життя, створення умова для забезпечення реалізації конституційних прав людини та його обов’язків, громадянського та професійного обов’язку;

- розвиток відчуття у громадян почуття гордості, глибокої поваги до символів держави – Герба, Прапора, Гімну України, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь, гордості за країну, а також окремі регіони та міста;

- створення умов для посилення патріотичної направленості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя, активна протидія антипатріотизму, маніпулюванню інформацією, фальсификації історії України;

- формування расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп.

Очікувані результати  повинні відображати здатність вихованців :

-        розуміти свої права, свободи, обов’язки;

-        поняття громадянської життєвої позиції;

-        мати почуття патріотизму, національної свідомості, розвинуту правосвідомість, культуру міжетнічних відносин;

-        дотримуватись конституційно-правових норм, своїх прав, обов’язків, свобод, готовність до захисту інтересів Батьківщини.

Концепція національно патріотичного виховання:

Викачати з сервера